Про що цей курс?

Це практичний курс про те, як взаємодіяти з людьми, які пережили складний або потенційно травмівний досвід. Він базується на сучасних знаннях про роботу нервової системи, принципи емоційної безпеки та поваги, і вчить бачити людину не лише крізь призму її  поведінки, а й через історію подій її життя.

Мета курсу: сформувати базове розуміння травмоінформованого підходу, навчити практичним інструментам безпечної комунікації, саморегуляції, емоційної підтримки та етичної взаємодії в умовах війни, кризи або соціального напруження.

Для кого цей курс?

Всі фахівці системи охорони здоров’я та фармації

Які навички здобудуть слухачі?

Soft skills:

• Емпатійне слухання та підтримка
• Безпечна комунікація в складних ситуаціях
• Здатність утримувати контакт з людиною у стресі
• Емоційна стабільність і саморегуляція
• Повага до меж, потреб і досвіду інших людей
• Командна взаємодія з урахуванням емоційного стану
• Етичне прийняття рішень у роботі з людьми в ситуації вразливості

Hard skills:

• Використання травмоінформованого підходу в щоденній роботі
• Оцінка ознак травматизації та втоми у різних вікових груп
• Базові техніки стабілізації 
• Створення безпечного середовища у сервісах, громадах і командах
• Розробка та застосування планів відновлення ресурсу
• Надання першої психологічної підтримки
• Алгоритми перенаправлення до фахівців у кризових ситуаціях

Структура курсу

Курс складається з трьох модулів, які поступово розкривають як теоретичну основу травмоінформованості, так і практичні інструменти, що можуть бути застосовані в роботі з різними групами людей і в різних контекстах — від особистого спілкування до системного рівня організацій.

Модуль 1. Розуміння травми: основи травмоінформованого підходу

Цей модуль закладає фундамент для роботи з темою. Ви дізнаєтесь, як травма впливає на людину, чим вона відрізняється від стресу, і чому для ефективної взаємодії важливо змінити оптику від «що з тобою не так?» до «що з тобою сталося?».

• Лекція 1. Травмоінформованість: базові принципи та нова оптика взаємодії.
• Лекція 2. Психотравма: нейробіологія реакцій і механізми переживання.
• Лекція 3. Травмоінформована комунікація: як говорити так, щоб не нашкодити.

У фокусі: базові принципи, робота нервової системи, комунікаційна чутливість.

Що вивчаємо:

• Біологічну основу реакцій на травму (реакції мозку, нервова система, памʼять).
• Принципи безпечної присутності поруч із людиною у стресі.
• Основи емоційної та психологічної безпеки у спілкуванні.

Модуль 2. Практика підтримки: як діяти у стресі, кризі та взаємодії з людьми в ситуації вразливості

Другий модуль присвячений практичним навичкам: як допомагати іншим, залишаючись у ресурсі, як працювати з дітьми, підлітками, дорослими у стані травми, як підтримувати ветеранів, цивільних та внутрішньо переміщених осіб.

• Лекція 4. Травмоінформованість у медіа: етична комунікація в умовах війни.
• Лекція 5. Саморегуляція та стабілізація: як допомогти собі й іншим у стресі.
• Лекція 6. Травмоінформований підхід у роботі з дітьми та підлітками.
• Лекція 7. Невидимі рани: травмівний досвід ветеранів і цивільних.

У фокусі: техніки психосоціальної підтримки, робота з емоціями, етична взаємодія з різними групами.

Що вивчаємо:

• Як стабілізувати себе й інших у стресових умовах.
• Які фрази, дії та кроки допомагають, а які — шкодять.
• Як працювати з особливими групами (діти, підлітки, ветерани).

Модуль 3. Системний підхід: як створювати безпечне середовище в командах і громадах

У третьому модулі йдеться про ширший масштаб: як організації, сервіси, громади можуть впроваджувати травмоінформованість на рівні структур, процесів і культури взаємодії. Це про стійкість команд, повагу до гідності, передбачуваність і доступність у сервісах.

• Лекція 8. Соціальна травмоінформованість: як громади, сервіси та групи можуть підтримати відновлення.
• Лекція 9. Безпечне середовище — сильна команда: травмоінформованість на рівні організацій.
• Лекція 10. Межі компетенцій та етичне перенаправлення.

У фокусі: робота з системами — як не ретравматизувати в сервісах і командах, а навпаки — стати точкою опори.

Що вивчаємо:

• Як запобігати ретравматизації у взаємодії «людина – система».
• Як вибудувати етично чутливу комунікацію в сервісах і командах.
• Як підтримувати самих працівників, що теж працюють з емоційним навантаженням.