Війна та соціально-економічна нестабільність створюють безпрецедентне навантаження на психічне здоров’я українців, що робить якісну та доступну допомогу критично важливою. Новий Закон України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні» впроваджує фундаментальні зміни: виводить питання психічного здоров’я за межі суто медичної сфери та інтегрує їх в усі політики держави — від освіти та соціального захисту до оборони та цифрових технологій. Цей підхід повністю відповідає сучасним загальноєвропейським тенденціям.

Цей курс — ваш навігатор у новій законодавчій реальності. Ви зрозумієте, як зміни стосуватимуться саме вас, як фахівця з медичною чи немедичною освітою, які нові можливості відкриваються для практики (включно з телемедициною) та які вимоги до сертифікації, супервізії та професійного розвитку стануть обов’язковими. Нерозуміння цих змін несе ризики, а знання дає впевненість та конкурентні переваги.

Цільова аудиторія. Курс розроблено для широкого кола фахівців у сфері психічного здоров’я з медичною та немедичною освітою, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Розглянемо його детальніше.

• Фахівці з медичною освітою: лікарі-психіатри, лікарі-наркологи, лікарі-психотерапевти, лікарі-психологи, клінічні психологи, які проходять атестацію.
• Фахівці з немедичною освітою: психологи (практичні, спеціальні, кризові, військові), психотерапевти, соціальні працівники, фахівці із соціальної роботи, які підлягатимуть сертифікації.
• Інші фахівці: капелани, фахівці із раннього втручання, кейс-менеджери.
• Керівники закладів та ФОП, що є надавачами послуг у сфері психічного здоров’я.

Мета курсу. Надати слухачам систематизовані знання та практичні інструменти для навігації в оновленій законодавчій базі України. Курс допоможе фахівцям адаптувати свою діяльність до нових вимог, зрозуміти механізми сертифікації для різних професій, вимоги до надання послуг (включно з онлайн-форматом) та принципи взаємодії з регуляторними органами.

Очікувані результати навчання

Hard skills:

• Розуміння нової архітектури системи охорони психічного здоров’я та повноважень ключових міністерств (МОЗ, Мінсоцполітики, МОН, Міноборони, МВС, Мінветеранів).
• Розрізнення видів допомоги у сфері психічного здоров’я (психосоціальної, психологічної, психотерапії, психіатричної).
• Знання відмінностей у регулюванні для фахівців з медичною (атестація) та немедичною (сертифікація) освітою.
• Розуміння вимог до надання послуг із застосуванням інформаційно-комунікативних технологій (телемедицина).
• Орієнтування у функціях Національної комісії з питань психічного здоров’я (НКПЗ) та саморегулівних організацій (СРО).
• Вміння працювати з новими державними реєстрами.

Soft skills:

• Критичне мислення — здатність аналізувати законодавчі акти та застосовувати їх до власної практики.
• Професійна відповідальність — глибоке розуміння етичних стандартів та юридичних наслідків своєї діяльності.
• Стратегічне планування — вміння планувати професійний розвиток відповідно до нових законодавчих вимог.
• Міжсекторальна комунікація — розуміння механізмів взаємодії з фахівцями інших секторів (освіта, соціальний захист, оборона).

Структура курсу

Пре-тест: 12 питань для оцінки початкового рівня знань.

Модуль 1. Нова архітектура системи охорони психічного здоров’я в Україні та Європі

Опис. Цей модуль ознайомлює з ключовими положеннями Закону «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні». Учасники зрозуміють його відповідність сучасним європейським підходам, дізнаються про нову структуру системи, розподіл повноважень між міністерствами та види допомоги, що виходять за межі традиційної психіатрії.

• Лекція 1. Міжнародний досвід та відповідність Закону європейським тенденціям

Загальноєвропейські тенденції: перехід від інституціонального догляду до послуг на рівні громади, інтеграція в первинну ланку, дестигматизація.

Принцип «Психічне здоров’я в усіх політиках» як ключова стратегія ЄС та України: інтеграція у сфери освіти, зайнятості, соціального захисту.

Правозахисний підхід: відповідність Закону Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю (КПОІ) та іншим міжнародним документам, відхід від біомедичної моделі до біопсихосоціальної.

• Лекція 2. Суб’єкти системи та повноваження міністерств

Міжсекторальна взаємодія: роль Кабінету Міністрів, МОЗ, Мінсоцполітики, МОН, Міноборони, МВС, Мінветеранів у новій системі.

Роль місцевих громад: оцінка потреб, розробка місцевих програм, координація надання послуг наближено до людей.

Надавачі послуг: розширення переліку суб’єктів, що можуть надавати послуги (ФОП, юридичні особи), та їхні обов’язки.

• Лекція 3. Види допомоги у сфері психічного здоров’я та оновлення законодавства: нова логіка системи 

Нова класифікація видів допомоги: психосоціальна, психологічна, психотерапія, психологічна реабілітація та психіатрична допомога. Розмежування понять.

Психіатрична допомога як складова системи: місце та роль Закону України «Про психіатричну допомогу» в новій архітектурі.

Актуальні зміни до суміжних законів: огляд змін до законів «Про соціальні послуги», «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» та інших, що випливають з нового Закону.

Проміжний тест № 1: 8 питань за матеріалами лекцій 1–3.

Модуль 2. Регулювання професійної діяльності: хто і як може надавати послуги

Опис. Цей модуль детально розкриває нові правила для фахівців. Учасники дізнаються про відмінності в регулюванні для медичних та немедичних професій, вимоги до сертифікації та безперервного професійного розвитку (БПР), а також отримають практичні знання щодо надання послуг онлайн та організації супервізії.

• Лекція 4. Особливості регулювання для фахівців з медичною та немедичною освітою

Фахівці з медичною освітою: процедура атестації, вимоги до БПР згідно з  нормативними документами (постанова КМУ «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я», наказ МОЗ «Про затвердження Порядку проведення атестації працівників сфери охорони здоров’я та внесення змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України»).

Фахівці з немедичною освітою: обов’язкова сертифікація за професійними напрямами (освіта, соціальна сфера, оборона тощо), що проводить Національна комісія.

Психотерапевти (незалежно від базової освіти): окрема сертифікація в науково обґрунтованому методі, що здійснюють саморегулівні організації (СРО).

• Лекція 5. Сертифікація, БПР та супервізія: нові правила

Сертифікація: вимоги до освіти, проходження пропедевтики, перелік документів, періодичність (раз на 5 років).

Безперервний професійний розвиток (БПР): види заходів (формальна, неформальна, інформальна освіта), критерії нарахування балів, ведення освітнього портфоліо.

Супервізія: визначення та види (за проф. напрямом, у методі), вимоги до супервізора (освіта, досвід, підготовка), організація процесу.

• Лекція 6. Надання послуг онлайн: правові та етичні аспекти

Законодавча рамка: Порядок надання послуг із застосуванням інформаційно-комунікативних технологій.

Особливості дистанційної супервізії та навчання: вимоги до підтвердження участі та ідентифікації.

Захист персональних даних та конфіденційність при наданні цифрових послуг: вимоги законодавства.

Проміжний тест № 2: 10 питань за матеріалами лекцій 4–6.

Модуль 3. Інституційне регулювання та нові інструменти

Опис. Цей модуль присвячений новим інституціям та інструментам у сфері психічного здоров’я. Учасники детально розберуть структуру та повноваження Національної комісії, зрозуміють роль саморегулівних організацій та навчаться користуватися новими державними реєстрами.

• Лекція 7. Національна комісія з питань психічного здоров’я

Статус та принципи діяльності: колегіальний орган КМУ, незалежність, прозорість, відповідальність.

Ключові повноваження: координація між відомствами, розробка НПА, ведення реєстрів, сертифікація фахівців, нагляд за СРО.

Структура НКПЗ: склад (представники міністерств та професійної спільноти), робочі органи (комітети з питань сертифікації, етики, БПР, супервізії).

• Лекція 8. Саморегулівні організації: роль, вимоги та повноваження

Статус та мета: добровільні неприбуткові об’єднання для захисту інтересів членів та підвищення якості послуг.

Вимоги для реєстрації: досвід діяльності, частка фахівців у складі, наявність міжнародної акредитації.

Основні повноваження: розробка професійних стандартів, контроль етики, участь у сертифікації психотерапевтів, захист прав членів.

• Лекція 9. Державні реєстри у сфері психічного здоров’я

Реєстр надавачів послуг: призначення (облік ФОП, юросіб та сертифікованих фахівців), відомості, порядок реєстрації (через е-кабінет або автоматично після сертифікації).

Державний реєстр СРО: призначення (збір та надання інформації про СРО), відомості, що вносять, порядок ведення.

Взаємодія реєстрів: механізми синхронізації даних між реєстрами для забезпечення актуальності та прозорості інформації.

• Лекція 10. Організація надання допомоги у сфері психічного здоров’я

Психосоціальна допомога: розглядають згідно з новим Законом «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні», який визначає її як діяльність, спрямовану на задоволення психологічних та соціальних потреб людини. Розглядають два її основні види:

формальна допомога, що надають фахівці (психоедукація, перша психологічна допомога, втручання низької інтенсивності);

неформальна допомога, що базується на принципі «рівний – рівному» та ініціативах громади, доповнюючи формальну систему (групи підтримки, онлайн-форуми).

Психіатрична допомога в стаціонарних умовах: аналізують основні вимоги до госпіталізації (добровільної та недобровільної), умов перебування пацієнтів та захисту їхніх прав. Наголошено на забороні замикати палати, встановлювати ґрати на вікнах, а також на потребі забезпечувати вільний доступ до спілкування.

Мультидисциплінарний підхід: підкреслено важливість взаємодії різних фахівців (лікарів, психологів, соціальних працівників) для надання комплексної допомоги, яка інтегрує соціальні послуги, освіту та інші сектори, виходячи за межі суто медичної моделі.

Проміжний тест № 3: 10 питань за матеріалами лекцій 7–10.

Фінальний тест: 20 питань (випадкова вибірка 15) за матеріалами всього курсу.